Домовленість, в якій передбачені права та зобов’язання подружжя один перед одним, пов’язані з майном у разі розлучення, є шлюбним контрактом. Такий договір укладається щодо вже наявного у подружжя майна так і щодо майна що буде ними набуте в період шлюбу. Укладати подібний договір можна як до, так і після офіційного оформлення відносин. Тільки в першому випадку, свою силу такий документ набере відразу після того, як пара узаконить свої стосунки.
При укладанні шлюбного контракту, обов’язковою є присутність і згода з його умовами обох сторін шлюбного контракту. В іншому випадку він не може бути укладений. Зазвичай, шлюбний договір складають у кількох примірниках. Один з яких залишається у нотаріуса, а інші розподіляються серед сторін за шлюбним договором. Популярність цей договір, в нашій країні , отримав відносно недавно. І варто зазначити, що багато людей поставилися до нього скептично. Адже складання такого контракту ставить під сумнів взаємну довіра майбутнього або нинішнього подружжя.
Важко точно сказати чому пара хоче укладати шлюбний договір. У кожного на це свої причини. Шлюборозлучні процеси, як правило, відбуваються досить шумно, і поділити майно «по доброму» не виходить. Саме щоб уберегти себе від усього цього, багато пар укладають шлюбний контракт, який заздалегідь визначає процес поділу майна. Однак, багато пар вважають складання подібного договору проявом недовіри до чоловіка або дружини . Однак, сім’я, не дивлячись на добре прожиті 5, 10, 20 років, все одно може розвалиться з різних причин. І тоді, шлюбний договір може пом’якшити безліч проблем. Добре, коли думка з приводу такого контракту у подружжя збігається. Бувають випадки, коли одна людина за, а друга проти, через що виникають конфлікти в молодій сім’ї. В Україні шлюбний контракт отримав відносно велику популярність, однак, більшість пар все ж обходиться без подібного договору і вважають за краще довіряти один одному цілком і повністю. Що звичайно ж дуже добре.