Кожна людина має право за життя розпорядитися своїм майном на випадок своєї смерті. Заповіт – це розпорядження громадянина (фізичної особи) на випадок смерті, складене у встановленій законом формі. У сучасному суспільстві дуже часто спадкування майна відбувається через заповіт.
Заповіт набуває чинності після смерті спадкодавця. Подумати про його складання варто заздалегідь. Заповіт складається і посвідчується у письмовій формі уповноваженою особою. Перелік осіб уповноважених завіряти заповіт затверджений законом. Складати заповіт можна необмежену кількість разів. Кожний новий заповіт буде автоматично скасовувати попередній заповіт повністю або в тій його частині в якій він суперечить попередньому. Заповіт складається таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи протиріч після відкриття спадщини. Причому новий заповіт можуть засвідчувати уповноважені особи , які не мали відношення до попередніх заповітів. Більше того, особи, на яких було складено попередній заповіт можуть не повідомлятися про новий заповіт. Ставити їх до відома чи ні, вирішує безпосередньо заповідач. У разі смерті заповідача, дійсним буде той заповіт, який було посвідчено останнім за хронологією. Кожний заповіт реєструється у встановленому законом порядку, це дуже важливо оскільки можна чітко відстежити хронологію заповітів.
Завірений нотаріусом заповіт, в деяких випадках, може бути оскаржено. Конкретно це відбувається в разі утиску інтересів непрацездатних родичів померлої людини. У таких випадках, зазначені вище особи мають право на гарантовану законом обов’язкову частку у спадщині. Крім того, якщо людина, що склала заповіт, є недієздатною, то акт не матиме юридичної сили. Заповідач має бути повністю дієздатним і осмислено керувати своїми діями під час складання заповіту. Дієздатність визначається на момент складання заповіту.
Громадянин, який вирішив написати заповіт, може вказати деякі умови, при яких певний родич, або ж близька людина (спадкоємець), зможе вступити в спадкування. Умова обумовлена в заповіті, буде недійсною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства. Заповіт має бути написано або громадянином особисто, або нотаріусом. Текст, написаний нотаріусом, має бути прочитаний безпосередньо заповідачем вголос. Заповідати будь-яка людина може як рухоме так і нерухоме майно. При спадкуванні за заповітом майно померлого після його смерті переходить до осіб яких він вказав у заповіті.