Обмін однієї речі на іншу існував ще до того, як з’явилася правова система, і навіть до існування грошової системи. Однак в реаліях нашого світу обмін деякими речами вимагає підписання договору міни, або бартеру.
Основна особливість договору міни полягає в тому, що замість тієї речі, яку надав власник, він отримає не грошову винагороду, а товар, або навіть послугу. При складанні договору, важливо врахувати один фактор, особливо, якщо Ви складаєте договір міни самостійно і не користуєтеся встановленю формою – в нього зазвичай входить досить велика кількість положень, властивих договору купівлі-продажу майна, але вони не суперечать основній ідеї договору.
Договір міни – це договір, який є двостороннім. Згідно з ним, як права, так і обов’язки повинні існувати у кожної зі сторін, оскільки кожен є власником обмінюваного майна. Незважаючи на всю ідею виключення грошей з обігу в даному договорі, договір міни є оплатним договором. Це підтверджують деякі положення закону. Приміром, якщо товар обмінюється на майно з меншою вартістю, перша сторона може попросити доплату. Крім того, договором може бути встановлений обмін будь-якого майна на роботи, або ж послуги другої сторони.
Зазвичай, після того, як договір міни підписаний, майно яке було об’єктом договору міни практично відразу переходить у володіння нового власника. Це відбувається після того, як сторони виконають зобов’язання, прописані в договорі, тобто обміняються товарами. Однак, хоч товар і переходить в повне користування, сторони можуть прописати в договорі особливі правила використання, наприклад, віддалити отримання майна однієї зі сторін.
Такий договір дуже корисний для багатьох громадян. Адже він не передбачає купівлю, або ж дарування майна. Хоч він і схожий на договір купівлі -продажу, проте це договір обміну, який дозволяє набагато простіше зробити обмін між двома сторонами. Чинне законодавство регулює правовідносини при договорі міни згідно загальних положень договорів купівлі-продажу. Вважається що в договорі міни сторона яка обмінює товар виступає продавцем по відношенню того товару який вона передає за договором міни і одночасно покупцем по тому товару який вона приймає.